Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди.
Кому необхідний дозвіл: суб’єктам господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин або їх сумішей в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.
-
Термін дії дозволу для:
- першої групи: 7 років;
- другої групи: 10 років;
- третьої групи: необмежений.
-
Орган, що видає дозвіл:
- Якщо об’єкт належить до першої групи, та/або об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження — Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів;
- Якщо об’єкт належить до другої або третьої групи — обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
-
Для отримання дозволу суб'єкт господарювання:
- проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;
- готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості;
- отримує погодження Держпродспоживслужби;
- готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;
- проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;
- розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;
- обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря.
Суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Міндовкілля надає право на розроблення цих документів.
Крім того, суб’єкт господарювання щороку подає до дозвільного органу звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин.
Отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин — багатоетапна й кропітка процедура, що потребує високої кваліфікації, проходження курсів фахівцями та отримання ними Свідоцтва, а також внесення компанії до переліку Мінприроди тих установ та організацій, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів.
Тож доцільно звернутися до організації, яка має досвід, кваліфіковані карди та підготує й супроводжуватиме документацію на всіх етапах аж до отримання дозволу.
